Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

старый дурак

  • 1 старый дурак

    General subject: dotard, foolish old thing

    Универсальный русско-английский словарь > старый дурак

  • 2 старый дурак

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > старый дурак

  • 3 старый дурак

    adj

    Универсальный русско-немецкий словарь > старый дурак

  • 4 нет такого дурака, как старый дурак

    Универсальный русско-английский словарь > нет такого дурака, как старый дурак

  • 5 нет хуже дурака, чем старый дурак

    Универсальный русско-английский словарь > нет хуже дурака, чем старый дурак

  • 6 хуже дурака только старый дурак

    Универсальный русско-английский словарь > хуже дурака только старый дурак

  • 7 Нет хуже дурака, чем старый дурак.

    фраз. No fool like an old fool.

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > Нет хуже дурака, чем старый дурак.

  • 8 дурак

    1) ( глупый человек) stupido м., sciocco м., scemo м.
    ••

    нашёл дурака — sta' fresco, non sono mica fesso, io

    оставить в дураках — abbindolare, gabbare

    3) ( шут) buffone м.
    * * *
    м.
    1) разг. stupido, sciocco, cretino

    дура́к дура́ком — minchione

    век живи, век учись — (см. век)

    - дура́ком умрёшь — c'e sempre da imparare

    нашли дура́ка! — non sono mica fesso io!

    играть в дура́ка — giocare a briscola

    оставить в дура́ках — fregare разг.; gabbare vt книжн.

    остаться в дура́ках — lasciarsi fregare разг.

    •
    ••

    не дура́к сделать / делать что-л. разг. — fare qualcosa con piacere; avere un debole per qc; (fare qc) spesso e volentveri

    он выпить не дура́к — è uno che alza spesso il gomito

    * * *
    n
    gener. pagliaccio (fare il pagliaccio - паясничать; фиглярничать; валять дурака)

    Universale dizionario russo-italiano > дурак

  • 9 дурак

    1) ( глупый человек) stupido м., sciocco м., scemo м.
    ••

    нашёл дурака — sta' fresco, non sono mica fesso, io

    оставить в дураках — abbindolare, gabbare

    3) ( шут) buffone м.
    * * *
    м.
    1) разг. stupido, sciocco, cretino

    дура́к дура́ком — minchione

    век живи, век учись — (см. век)

    - дура́ком умрёшь — c'e sempre da imparare

    нашли дура́ка! — non sono mica fesso io!

    играть в дура́ка — giocare a briscola

    оставить в дура́ках — fregare разг.; gabbare vt книжн.

    остаться в дура́ках — lasciarsi fregare разг.

    •
    ••

    не дура́к сделать / делать что-л. разг. — fare qualcosa con piacere; avere un debole per qc; (fare qc) spesso e volentveri

    он выпить не дура́к — è uno che alza spesso il gomito

    * * *
    n
    1) gener. babbeo, baccalà, barbagianni, beota, calandrino, carciofo, credulone, deficiente, gonzo, grullo, idiota, insipiente, macaco, mammalucco, merlo, minus habens, oca, papero, pecorone, rapa, sempliciotto, sprovveduto, stolido, stolto, tonto, zuccone, buffone, imbranato, bietolone, miccio, pappalardo, babbabigi, babbagigi, citrullo, giucco, menchero, scimunito, baggiano, buaccio, capo d'assiuolo, capocchio, coglione, fregnone, imbecille, minchione, pezzo di carne con gli occhi, scemo, sciocco, strullo, stupido, testa di stoppa
    2) colloq. piccione, animalaccio, babbuino, baccello, cetriolo, cetriuolo, corbello, fantoccio, maccherone, micco, microcefalo, pisellone, broccolo, pinco, povero di spirito
    3) sl. pirla
    4) liter. allocco, bamboccio, stivale
    5) rude.expr. cretino, fesso
    6) vituper. castrone, palamidone, asino

    Universale dizionario russo-italiano > дурак

  • 10 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 11 где это видано?

    где <же> это видано?
    разг., неодобр.
    who ever (whoever) heard the like?; whoever heard of it?; have you heard of such a thing?; have you ever seen anything like it?; there is no word for it!

    Где это / Видано? / Где это / Слыхано? - / Маленький / Едет, / А старый идёт! (С. Маршак, Мельник, мальчик и осёл) — Who ever / Heard of it? / There is no / Word for it! / Age / Walks behind, / While youth / Rides ahead!

    На его век и этой избы вполне хватит. И что он - дурак, разменивать свою избу на холодильник и на кровать? Где же это видано? (И. Ракша, Весь белый свет) — His own cottage was quite good enough to last him his time. Did they think he was a fool or something, to exchange his cottage for a fridge and a double bed? Whoever heard the like?

    Русско-английский фразеологический словарь > где это видано?

См. также в других словарях:

  • Старый козырь - старый дурак — карточная примета, согласно к рой при прежнем козыре в дураках может остаться тот же играющий …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • СТАРЫЙ — СТАРЫЙ, многолетний (многодневный и многовековой), ·противоп. новый. Старый дом, давно выстроенный, долго простоявший. Старый друг лучше новых двух. Новгород старый город, древний. Старый человек, ·противоп. молодой и середовой, преклонных лет,… …   Толковый словарь Даля

  • Старый город (Берн) — У этого термина существуют и другие значения, см. Старый город. Старый Берн* нем. Alterbern** Всемирное наследие ЮНЕСКО …   Википедия

  • Не дурак — Разг. Экспрес. Большой любитель (выпить, поесть и т. п.). Был начальник отряда старый служака из кадровиков, заслуживший горбом полковничий чин, не дурак выпить, и говорить с ним не представляло затруднения (Б. Лавренёв. Ветер) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • УМНЫЕ И ДУРАКИ — Дурак никогда не заходит в тупик, потому что там полно умных. В этой компании на каждого дурака приходилось десять умных, так что силы были примерно равны. Вл. Казаков Дурак замечает первым, как много умных развелось. Геннадий Малкин «Не знаю»… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • дура́к — а, м. 1. разг. Глупый, тупой человек. [Булычов:] Значит глупый ты? [Трубач:] Да нет, я не дурак. М. Горький, Егор Булычов и другие. Вот уж истинно: дурака учить, что мертвого лечить. Ты ему свое, а он тебе свое. Костылев, Иван Грозный. ||… …   Малый академический словарь

  • СТАРИКИ — Каждый вздрагивает, когда его впервые всерьез называют стариком. Оливер Уэнделл Холмс младший Старик человек, который на десять лет старше тебя. «Пшекруй» Меня не тревожит, что я уже дедушка; плохо лишь то, что женат я на бабушке. Граучо Маркс… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • такой -сякой — ▲ название ↑ личность, которого ( ую), бранить прост: такой сякой (ах ты #!). сто рублей убытка. шелапут. холера. фрукт. штучка (сразу видно, что он за #). штука. шмакодявка. тетеря (сонная #). | недотепа. паршивец. | оболтус. обормот. остолоп.… …   Идеографический словарь русского языка

  • АТЕЛЛАНА — (лат. Atellana, от Atella — название древнего города близ Неаполя), жанр древнеримской народной комедии; появилась в Риме в III в. до н. э. на окском языке. Первоначально импровизировалась; в начале I в. до н. э. А. получила стихотворную… …   Литературный энциклопедический словарь

  • баран — (иноск.) смирный, глупый человек, которым помыкают Ср. Пока акционеры будут покорными баранами, правление не перестанет их стричь. *** Афоризмы. Ср. Им бы хотелось, чтобы мы по их приказу стадом баранов сломя голову метнулись, куда им угодно...… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Джигарханян, Армен Борисович — Армен Джигарханян Արմեն Ջիգարխանյան Имя при рождении …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»